- значковий
- —————————————————————————————значко́вийприкметник—————————————————————————————значкови́йіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
значковий — I значк овий а, е. Прикм. до значок 1), 2). II значков ий во/го, ч., рідко. Той, хто несе який небудь церковний знак. || військ., іст. Звання, що надавалось у реєстровому козацькому війську з другої половини 17 ст. Значковий товариш … Український тлумачний словник
товариш — а, ч. 1) Людина, яка спільно з ким небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого небудь; компаньйон, спільник. || Член якого небудь товариства. || перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в … Український тлумачний словник